А+ Збільшити шрифт

А- Зменшити шрифт

Чи зобов`язані покупці залишати особисті речі у камерах схову супермаркетів?

опубліковано: 15 листопада 2016 оновлено: 15 листопада 2016

Практично у кожному супермаркеті при вході споживачі зустрічають два написи: про обов'язок покупця покласти свої речі у камеру схову та про те, що адміністрація супермаркету відповідальності за збереження цих же речей не несе.

Насправді, покупці не зобов'язані при вході в магазин здавати свої особисті речі. Це справа абсолютно добровільна. Щодо напису про відсутність гарантій збереження, магазин просто вводить Вас в оману!

Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» та «Порядку здійснення торговельної діяльності й правил торговельного обслуговування населення», який затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 833 від 15.06.2006, не передбачено обов’язку покупців здавати свої речі в камери схову супермаркетів для реалізації права на здійснення покупок. Якщо споживача не пропускають із сумкою в торговий зал, то необхідно залишити відповідний запис у книзі відгуків і пропозицій про порушення прав споживачів, адже магазин порушує принцип публічності договору, оскільки він не має права відмовити в продажу товарів громадянинові за наявності можливості продати відповідний товар або зробити послугу (занесена в зал сумка продажу ніяк не перешкоджає).

Працівники магазинів не можуть примусити покупця при вході в торговельний зал пред’явити придбані в інших місцях товари, а при виході - перевіряти правильність чека й оглядати речі покупця. При виході з торговельного залу охоронець може попросити показати сумку. Причому сам він робити огляд не має права. Оглядати може тільки працівник міліції й лише в тому разі, якщо покупця підозрюють в крадіжці товару.

Якщо ж покупець поклав власні речі у камеру схову магазину, адміністрація супермаркету несе повну відповідальність за схоронність даних речей, навіть незважаючи на наявність оголошення про зворотнє. Адміністрація бере на себе обов’язок зі збереження зданих покупцями на зберігання речей, це підтверджується видачею покупцеві номерного жетона, іншого знака, що засвідчує прийняття речей на зберігання (відповідно до ч. 3 ст. 937 Цивільного кодексу України). Фактично укладається договір про зберігання з адміністрацією супермаркету.

Статті 950-951 Цивільного кодексу України передбачають відповідальність зберігача у разі втрати або ушкодження речі.

Стаття 951. Відшкодування збитків, завданих поклажодавцеві

1. Збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем:

1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості;
2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.

2. Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості.

Якщо адміністрація супермаркету у разі ушкодження речей у камері схову відмовиться добровільно відшкодувати заподіяні збитки в повному розмірі, ви маєте право звернутися з відповідним позовом до суду.

Також варто знати:

– Статтями 950-951 Цивільного кодексу передбачено відповідальність зберігаючої сторони (супермаркету) у разі втрати або пошкодження речей покупця - супермаркет зобов'язаний відшкодувати збитки у повному розмірі вартості такої речі.

Якщо в супермаркеті відмовляються компенсувати вартість вкраденої (загубленої) речі, слід викликати поліцію. Постанова про порушення кримінальної справи буде вагомим доказом на вашу користь у суді у справі проти супермаркету.

– Охорона не має права обшукувати вас і ваші сумки при виході з торговельного залу. Це може зробити тільки працівник поліції.

– При проведенні обшуку працівниками органів внутрішніх справ повинні бути запрошені свідки. Проводячи незаконний обшук, працівники супермаркету порушують конституційні права людини, а також ст. 177, 178 і 184 Кримінально-процесуального кодексу України.

– Згідно зі ст. 201 Цивільного кодексу України, відповідно до Конституції України, життя і здоров'я людини, її честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю і вона має право на відшкодування моральної шкоди відповідно до норм Цивільного кодексу (ст. 23).

– Згідно зі ст. 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, заподіяну їхнім працівником при виконанні ним своїх трудових (службових) обов'язків.