До уваги суб’єктів господарювання – ФОПів, щодо фінансової відповідальності при використанні РРО/ПРРО!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що у період з 01 серпня 2023 року по 31 липня 2025 року, але не пізніше ніж до дати припинення або скасування воєнного стану на території України,  до фізичних осіб – підприємців (ФОП), які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, що здійснюють діяльність з продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або надають послуги, фінансова відповідальність за проведення розрахункових операцій з використанням РРО/ПРРО або РК на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), непроведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО з фіскальним режимом роботи, невидачу (у паперовій та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання РК на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання застосовується у таких розмірах: 

- 25 відсотків вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше; 

- 50 відсотків вартості проданих з порушенням, встановленим цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення. 

 

 

Про порушення податкового законодавства можна повідомляти через чат-бот «StopViolationBot» та Контакт-центр ДПС

Державна податкова служба України звертає увагу споживачів на ресурси ДПС, які дають можливість повідомляти про ймовірні факти порушень законодавства суб’єктами господарювання сфери торгівлі, громадського харчування та послуг, контроль за яким здійснюють податкові органи.

Найбільш зручний з них – чат-бот «StopViolationBot» у месенджері Telegram.

З його допомогою в будь-який час доби у будь-якому місці можна оперативно поінформувати ДПС про:

незастосування РРО/ПРРО, невидачу чеків;

відмову у розрахунку банківською карткою;

торгівлю без ліцензій, порушення порядку реалізації підакцизної продукції;

завищення цін на продовольчі товари, лікарські засоби, пальне;

неоформлення трудових відносин з найманими працівниками;

здійснення господарської діяльності без державної реєстрації.

Повідомити ДПС про такі факти можна, перейшовши за  посиланням:

 

Чат-бот ДПС «StopViolationBot»

Також повідомити про порушення можна через «гарячу лінію» Контакт-центр ДПС за номером 0800-501-00-7.

Вся інформація, яка надходить до ДПС, досліджується та перевіряється працівниками податкових органів, а у випадку підтвердження наданої інформації вживаються відповідні заходи реагування, в тому числі податкові перевірки.

 

 

Особливості застосування резервного РРО при роздрібній торгівлі деякими підакцизними товарами

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до статті 5 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами (далі – Закон № 265) на період виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.

Порядок реєстрації та застосування РРО, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.07.2016 № 918/29048 (далі – Порядок).

Згідно з пунктом 20 глави 2 розділу ІІ Порядку реєстрація резервного РРО проводиться в такому самому порядку, як і реєстрація основного РРО.

Відповідно до статті 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами і доповненнями (далі – Закон № 481) роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

У заяві про видачу ліцензії та у додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним суб'єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Враховуючи викладене, суб’єкт господарювання при роздрібній торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може використовувати резервний РРО на період виходу з ладу основного РРО.

Водночас, оскільки у додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним суб’єктом господарювання вказується перелік РРО, то у разі застосування резервного РР такому суб’єкту необхідно подати заяву до відповідного контролюючого органу на переоформлення відповідної ліцензії із зазначенням реквізитів резервного РРО (модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення).

 

 

Думай про майбутнє – скажи «ТАК!» офіційній заробітній платі!

Детінізація зайнятості населення та легалізація заробітної плати – одне з актуальних питань сьогодення.

Офіційне працевлаштування – це гарантія роботодавцем соціальних, економічних, трудових та інших прав працівника. Для працівників важливо розуміти способи виплати і розміри заробітної плати та їх вплив на соціальне та пенсійне забезпечення.

Слід пам’ятати, що громадяни ризикують втратити право на пенсію, чи на її частину, оскільки при обчисленні пенсії враховується розмір заробітної плати, а для призначення пенсії за віком необхідно мати визначений законодавством певний період страхового стажу.

Порядок кадрових дій при прийнятті на роботу є важливим, оскільки, перш за все, від цих дій залежить, чи приймають працівника на роботу офіційно.

Водночас, соціальний захист в період перебування у трудових відносинах, та як наслідок, пенсійне забезпечення в майбутньому, залежить в першу чергу від свідомої громадянської позиції самих працюючих.

Нагадуємо, що до переваг офіційного працевлаштування відносяться в першу чергу економічні й соціальні гарантії, зокрема:

- заробітна плата офіційно працевлаштованого працівника не може бути меншою за мінімальну;

- строки виплати заробітної плати не рідше двох разів на місяць; 

- право на оплату лікарняного, на достроковий вихід на пенсію через шкідливі умови праці;

- право на допомогу у зв’язку з безробіттям;

- право на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві й професійних захворювань та ін.

Також громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Наголошуємо, що офіційне оформлення трудових відносин та легалізація робочих місць – основа соціальної захищеності працівника та запорука розвитку бізнесу роботодавця!

Закликаємо і роботодавців і працівників дотримуватись законодавчих норм і працювати в правовому полі!

 

 

Яким чином подається пояснення до таблиці даних платника ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок зупинення) платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця) за встановленою формою.

Таблиця подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку (п. 14 Порядку зупинення).

Згідно з п. 23 Порядку зупинення Таблиця подається платником податку в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ «Про електронні довірчі послуги», від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).

ДПС постійно розміщує на своєму офіційному вебсайті відомості щодо засобів електронного зв’язку, якими може подаватися Таблиця (п. 24 Порядку зупинення).

Ідентифікатори форм Таблиці та пояснення розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за адресою: Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр електронних форм податкових документів.

Пояснення з інформацією про діяльність платника (з можливим зазначенням відомостей про наявні орендовані або власні приміщення, виробничі потужності, земельні ділянки, найманого персоналу, залишків готової продукції, сировини) подається у вигляді прикріпленого до Таблиці додатка, код форми якого J/F13601.

 

 

Оподаткування ПДФО допомоги на поховання, що виплачується з ПФУ родичам померлого працівника за останнім місцем роботи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.

Згідно з п.п. 165.1.22 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) не включаються кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на поховання платника ПДФО:

а) будь-якою фізичною особою, благодійною організацією, Пенсійним фондом України (ПФУ), відповідним структурним підрозділом місцевої державної адміністрації, фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування України або професійною спілкою;

б) роботодавцем такого померлого платника податку за його останнім місцем роботи (у тому числі перед виходом на пенсію) у розмірі, що не перевищує подвійний розмір суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ. Сума перевищення за її наявності остаточно оподатковується під час її нарахування (виплати, надання).

Статтею 20 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (в редакції Закону України від 21 вересня 2022 року № 2620-IX «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування») (далі – Закон № 1105) визначено права застрахованої особи або особи, яка перебувала на її утриманні на допомогу на поховання.

Допомога на поховання застрахованої особи або особи, яка перебувала на її утриманні, надається в розмірі, що встановлюється правлінням ПФУ, але не менше розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законом (ст. 21 Закону № 1105).

Таким чином, якщо допомога на поховання померлого працівника виплачується з ПФУ за його останнім місцем роботи, то такий дохід незалежно від розміру отриманої допомоги не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб. При цьому, сума виплаченої допомоги відображається роботодавцем в додатку 4ДФ до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями, за ознакою доходу «146».

 

 

 

Збір платежів до бюджетів усіх рівнів від платників Дніпропетровщини з початку року склав майже 48,8 млрд гривень

Протягом січня – серпня 2023 року збір платежів до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) від платників Дніпропетровської області склав майже 48,8 млрд грн, що на понад 2,6 млрд грн, або на 5,6 відс. більше ніж за підсумками відповідного періоду 2022 року. Про це повідомила очільниця податкової служби Дніпропетровщини Наталя Федаш.

Як зазначила керівник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, до державного бюджету у січні – серпні 2023 року платниками спрямовано понад 20 млрд гривень. Місцеві бюджети поповнились на понад 28,7 млрд гривень.

Крім того, у січні – серпні 2023 року до державних цільових фондів від платників Дніпропетровщини надійшло понад 20 млрд грн єдиного внеску.

Наталя Федаш висловила подяку всім платникам, які сьогодні працюють задля нашої Перемоги і сумлінно сплачують податки і збори.

 

Щодо нових форм акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01.08.2023 розпочалось приймання та реєстрація документів, форми яких затверджені наказом Міністерства фінансів України від 01.02.2023 № 55 «Про затвердження Змін до форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового» (далі – Наказ № 55), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21 березня 2023 р. за № 480/39536, а саме:

- акцизної накладної форми «П» – J (F) 1203203;

- розрахунку коригування акцизної накладної форми «П» – J (F) 1203303;

- заявки на поповнення (коригування) залишку пального – J (F) 0210904;

- акцизної накладної форми «С» – J (F) 1203403; 

- розрахунку коригування акцизної накладної  форми «С» – J (F) 1203502;

- заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового – J (F) 0209903.

Крім того, платники акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового мають змогу реєструвати другий примірник акцизної накладної за формою F/J1203202, J/F1203402 та розрахунку коригування до акцизної накладної – J/F1203302, J/F1203502, по яким в ЄРАН до 31.07.2023 (включно) зареєстровано перший примірник акцизної накладної або розрахунку коригування. Реєстрація в ЄРАН другого примірника документів за формами F/J1203202, J/F1203402, J/F1203302, J/F1203502 здійснюється до 31.08.2023 (включно).

 

Витрати у вигляді пожертвувань неприбутковим організаціям у період дії воєнного стану: чи є право на податкову знижку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 21 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) за результатами 2022 року при реалізації права на податкову знижку відповідно до положень ст. 166 Кодексу до податкової знижки платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) у звітному податковому році включаються суми коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним п. 133.4 ст. 133 Кодексу, у розмірі, що не перевищує 16 відсотків суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

 

Для добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального (пенсійного) страхування необхідно подати заяву

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Наказом Міністерства фінансів України від 08.02.2023 затверджено Зміни до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Зміни).

Так, з 10 червня 2023 року набрали чинності зміни, внесені абзацом другим підпункту 1 пункту 2, підпунктом 1 пункту 3 Змін, зокрема, надано можливість фізичним особам подавати заяви про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування або про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску) (далі – Заява) не тільки у паперовому, а ще й в електронному вигляді.

Для практичної реалізації зазначених змін розроблено і впроваджено електронну форму Заяви (F1309401), яка доступна в приватній частині Електронного кабінету.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.

Також, у разі необхідності, фізичні особи мають право створити, підписати та направити Заяву (F1309401) через стороннє програмне забезпечення.

Результати автоматизованої обробки Заяви, які надходять у відповідь (квитанції № 1 та № 2), надають можливість пересвідчитися у тому, що Заява:

- прийнята податковим органом для подальшої перевірки даних щодо можливості укладання договору про добровільну участь (відсутність повідомлень про наявність помилок в квитанціях № 1 та № 2);

- не прийнята податковим органом (надано опис допущених помилок, при заповненні основних реквізитів Заяви).

 

Рієлтори зобов’язані надавати до контролюючих органів інформацію про укладені за їх посередництвом договори щодо оренди нерухомості

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 170.1.6 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) суб’єкти господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтери), зобов’язані надсилати інформацію про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації. Інформація подається в строки, передбачені для подання податкового розрахунку, за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2017 № 497 затверджено форму подання Інформації суб’єктами господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтерами), про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) (далі – Інформація) до контролюючих органів за місцем своєї реєстрації в строки, передбачені для подання податкового розрахунку.

Податковий розрахунок за базовий звітний (податковий період), що дорівнює календарному кварталу, подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Кодексу).

За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації рієлтер несе відповідальність, передбачену ст. 119¹ Кодексу.

Враховуючи викладене, суб’єкти господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтери), надсилають Інформацію за місцем своєї реєстрації.

 

До уваги ФОПів - платників єдиного податку, як подають звітність в електронному вигляді!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до абзацу першого п. 42.6 ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями без укладення відповідного договору.

Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац десятий п. 42.6 ст. 42 ПКУ).

Пунктом 2 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 557), зокрема, визначено, що автор (платник) створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронній та паперовій формі, із зазначенням усіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності), керуючись Порядком № 557.

Пунктом 296.2 ст. 296 ПКУ встановлено, що платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 ПКУ, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.

Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої групи.

Платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, у разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої (фізичні особи – підприємці) груп, або відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ (абзац перший п.п. 296.5.1 п. 296.5 ст. 296 ПКУ).

Згідно з абзацом першим п. 296.3 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи) у складі податкової декларації платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року подають також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників (абзац другий п. 296.3 ст. 296 ПКУ).

Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (зі змінами) (далі – Декларація).

Електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС (п. 4 розд. ІІ Порядку), а саме, у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів розміщені електронні форми Декларації:

- за ідентифікатором форми F0103406 (для першої та другої груп – річна), у складі якої формується Додаток 1 «Вiдомостi про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» до Декларації» – за ідентифікатором форми F0134106;

- за ідентифікатором форми F0103308 (3 група – квартальна), у складі якої формується Додаток 1 «Вiдомостi про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» до Декларації» за ідентифікатором форми F0133108.

Порядок виправлення платником податку самостійно виявлених помилок, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, визначено нормами ст. 50 ПКУ.

З метою виправлення помилки щодо подання в електронному вигляді Декларації за невірним ідентифікатором форми через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету надсилається лист щодо визнання недійсною помилково подану Декларацію з детальним описом ситуації до територіального органу за місцем обліку – фізичної особи – підприємця, які є платниками єдиного внеску, та у складі Декларації було сформовано Додаток № 1 за ідентифікатором форми F0134106 або F0133108. Після присвоєння декларації «історія подання», територіальний орган направляє відомості до ДПС для направлення їх до Пенсійного фонду України (далі – ПФУ) про зняття актуальності з Додатку № 1. Після отримання ДПС інформації від ПФУ про зняття актуальності з Додатку 1, ця інформація направляється до територіального органу за місцем обліку фізичної особи – підприємця платника єдиного податку про можливість подання фізичною особою – підприємцем Декларації за вірним ідентифікатором форми.

Фізичні особи – підприємці, які не є платниками єдиного внеску, та Додаток 1 за ідентифікатором форми F0134106 або F0133108 не формувався у складі Декларації направляють лист через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету щодо визнання недійсною помилково подану Декларацію з детальним описом ситуації до територіального органу за місцем обліку. Після визнання помилково поданої Декларації недійсною подається Декларація за вірним ідентифікатором форми.

 

Щодо порядку застосування нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області як бази оподаткування земельним податком

Відповідно до пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом ХІІІ Кодексу, та площа земельної ділянки, нормативну грошову оцінку якої не проведено.

У разі, якщо земельна ділянка розташована за межами населеного пункту, а нормативна грошова оцінка її не проводилась, для розрахунку земельного податку застосовується нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі по області.

Окремо увагу слід звернути на коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки для земель сільськогосподарських угідь, який у 2022 – 2023 роках становить 1,0.

Разом з тим, для земельних ділянок, що не належать до сільськогосподарських угідь (наприклад, землі промисловості, зв’язку, транспорту), нормативна грошова оцінка яких не виконана, але в якості бази оподаткування застосовується вартісний еквівалент нормативної грошової оцінки ріллі по області, податкові зобов’язання із земельного податку обчислюються із застосуванням коефіцієнту індексації, визначеного відповідно до законодавства для таких земель.

Таке правило необхідно застосовувати і в наступних податкових періодах у разі, якщо й в подальшому будуть встановлюватись відмінні коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки для земель сільськогосподарських угідь та інших земель.

 

Чи мають право ФОП – платники ЄП першої та другої груп у період дії воєнного стану з 01 серпня 2023 року не сплачувати ЄП?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219) внесено зміни з 01.08.2023, зокрема, до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо скасування можливості для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку І та ІІ груп не сплачувати єдиний податок (крім тих, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих територіях України, станом на дату початку бойових дій, або тимчасової окупації).

Згідно з абзацом першим п.п. 9.1 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, редакція якого діяла до 01.08.2023, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої групи мали право не сплачувати єдиний податок.

Законом № 3219 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, згідно з яким установлено, що з 01 серпня 2023 року фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої групи, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації, мають право не сплачувати єдиний податок за період з першого числа місяця, в якому почалися бойові дії на відповідній території, виникла можливість бойових дій або почалася тимчасова окупація такої території, до останнього числа місяця, в якому було завершено такі активні бойові дії, припинено можливість бойових дій або завершено тимчасову окупацію.

При цьому такі особи не заповнюють декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за період, в якому відповідно до абзацу першого п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ єдиний податок не сплачувався.

Для таких платників єдиного податку, які скористалися правом не сплачувати єдиний податок, контролюючий орган не проводить нарахування авансових внесків з єдиного податку, визначене п. 295.2 ст. 295 ПКУ.

Податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються таким платникам єдиного податку за періоди, за які був сплачений єдиний податок, що відображені в декларації платника єдиного податку.

Штрафні санкції та пеня за несплату (неперерахування) або сплату (перерахування) не в повному обсязі авансових внесків з єдиного податку у порядку та строки, визначені ПКУ, до таких платників не застосовуються.

Дати початку та завершення активних бойових дій, виникнення та припинення можливості бойових дій або початку та завершення тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі – Перелік територій).

Перелік територій визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Перелік територій затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 зі змінами та доповненнями.

Норми п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не застосовуються з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому було проведено державну реєстрацію зміни місцезнаходження фізичної особи – підприємця на іншу, ніж зазначена в абзаці першому п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, територію України.

 

 

Щодо особливостей реєстрації повернення товарів, непроданих у зв’язку з неявкою покупця

Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 липня 2016 року за № 918/29048, реєстрація продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією. 

Розрахунковий документ на повну суму проведеної операції, створений у паперовій та/або електронній формі, надається особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяги введені в режимі реєстрації. 

Таким чином, у випадку не отримання або відмови від товару покупцем, при відправці їх за допомогою служб доставки достатньо в режимі реєстрації провести операцію повернення товарів на підставі квитанції від служби доставки про повернення відправлення та чеку РРО/ПРРО, в яких такі товари ідентифіковані.

Наголошуємо, що обов’язком саме продавця товарів є організація надання інформації щодо підтвердження повернення товарів без їх продажу від служби доставки. 

Жодних актів на повернення коштів складати не потрібно, так як такі акти складаються лише у випадках повернення коштів покупцю, а сума повернення перевищує 100 гривень. 

 

Платникам єдиного податку четвертої групи про особливості визначення МПЗ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок визначення мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) у податкових (звітних) періодах, починаючи з 01 січня 2023 року, регулюється абзацами сім та вісім пункту 38 прим.1.2 статті 38 прим.1 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), а саме: МПЗ не визначається для земельних ділянок, земельних часток (паїв), за які не нараховувалися та не сплачувалися плата за землю або єдиний податок четвертої групи, що перебувають у консервації, або забруднені  вибухонебезпечними предметами, або щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами. МПЗ для вищезазначених земельних ділянок, земельних часток (паїв) не визначається за період, за який не визначається плата за землю або єдиний податок четвертої групи.

Платники податків, які до дати набрання чинності Законом № 3050 визначили та задекларували в податковій звітності МПЗ за 2022 – 2023 роки за земельні ділянки, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією, мають право відкоригувати нараховані за 2022 – 2023 роки суми загального МПЗ шляхом подання в порядку, визначеному Кодексом, уточнюючих податкових декларацій.

Увага! Вимоги підпункту 69.33 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу щодо можливості не нараховувати та не сплачувати єдиний податок четвертої групи з площ сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду, що перебувають у власності сільськогосподарського това