Кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування продовжена

Законом України від 15.08.2022  №2516-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо звільнення від оподаткування благодійної допомоги, виплаченої на користь членів сімей поранених та загиблих учасників бойових дій під час участі у відсічі збройній агресії та забезпечення національної безпеки України» внесено зміни до Податкового кодексу України щодо продовження кампанії одноразового (спеціального) добровільного декларування до 1 березня 2023 року.

Спеціальному декларуванню підлягають будь-які активи фізичної особи, які були одержані за рахунок доходів, з яких до 01 січня 2021 року не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори.

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування передбачає сплату збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Декларування активів здійснюється виключно за бажанням громадянина, який має право на таке декларування.

Оскільки умова «до 01 січня 2021 року» застосовується виключно до доходів з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування, то фізична особа, яка здійснила придбання будь-якого активу після 01.01.2021 за рахунок зазначених доходів, може скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням за умови дотримання інших вимог, визначених Податковим кодексом України.

Скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть:

-  фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи,

- фізичні особи, які не є резидентами, але які були резидентами на дату отримання (набуття) об’єктів декларування чи на дату нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до Кодексу є чи були платниками податків.

Заборонено подавати декларацію:

- неповнолітнім та недієздатним особам;

- особам, до яких застосовані спеціальні економічні та інші заходи (санкції);

- особам, які за будь-який період, починаючи з 01 січня 2010 року, виконують або виконували в Україні публічні функції, передбачені пунктом 37 частини 1 статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".

До таких осіб, зокрема відносяться:  Президент України, Прем’єр-міністр України, члени Кабінету Міністрів України та їх заступники; народні депутати України; особи, які займають найвищі керівні посади у державних органах (Генеральний прокурор України, Голова та члени Правління Національного банку України, Головнокомандувач Збройних Сил України тощо); надзвичайні і повноважні посли; державні службовці, посади яких належать до категорії "А"; члени керівних органів політичних партій.

Об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування є:

- валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики);

- нерухоме майно (нерухомість в Україні та за кордоном; обʼєкти незавершеного будівництва);

- рухоме майно (транспортні засоби та інші самохідні машини механізми), інше цінне рухоме майно;

- цінні папери та корпоративні права (цінні папери; частки (паї) у майні юридичних осіб, акції, корпоративні права в інші, ніж цінні папери, формі; фінансові інструменти);

- грошові активи (грошові кошти*, банківські метали на рахунках в Україні та за кордоном; права вимоги на суми заборгованості за позиками, підтверджені договорами).

При цьому, у разі декларування коштів в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах декларант  до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації має розмістити їх на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України.

Слід зазначити, що звичайно для громадян, які отримують  доходи, стандартні ставки оподаткування становлять:

- 18% - податок з доходів фізичних осіб;

- 1,5% - військовий збір;

В рамках податкової амністії ставки збору доходів значно нижчі від звичайної, а саме:

- 2,5 % - ставка збору у разі придбання державних облігацій з терміном обігу понад 365 днів;

- 5 % - ставка збору для валютних цінностей, банківських металів, рухомого та нерухомого майна, розміщених на території України;

- 9 % - ставка збору для валютних цінностей, розміщених за межами України.

Ще одним принциповим моментом одноразового добровільного декларування доходів є те, що податкова служба не перевіряє джерело походження доходів.

Податкова служба не має права вимагати ніяких додаткових документів.

Крім камеральної перевірки декларації на наявність логічних та арифметичних помилок ніяких інших перевірок поданої звітності податкова служба не проводить.

При цьому, до декларанта, який сплатив у повному обсязі та у визначені строки суму одноразового збору не можуть застосовуватись заходи забезпечення кримінального провадження у зв’язку з придбанням, створенням, одержанням, використанням зазначених в одноразовій декларації активів за будь-який період до 01 січня 2021 року.

Для зручності декларантів декларація подається до податкової служби виключно в електронному вигляді через електронний кабінет платника податків.

У добровільній декларації не треба вказувати  інформацію про джерела одержання/набуття об’єктів декларування.

Декларант може додати до одноразової (спеціальної) добровільної декларації відповідні документи або належним чином засвідчені їх копії, що підтверджують вартість об’єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) на території України.

Декларант зобов’язаний документально підтвердити вартість об’єктів декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі якщо такі об’єкти знаходяться (зареєстровані) за межами України.

Після отримання від платника одноразової декларації у приватній частині Електронного кабінету платнику буде направлено повідомлення щодо реквізитів для сплати сум за відповідною територією із зазначенням згенерованого QR-коду.

При скануванні QR-коду на смартфоні користувача автоматично відкриватиметься мобільний застосунок банку зі сформованими реквізитами рахунків для сплати платежу.

Сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом:

1. протягом 30 календарних днів з дати подання декларації;

2. трьома рівними частинами:

першого платежу - протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;

другого платежу - до 1 листопада 2023 року;

третього платежу - до 1 листопада 2024 року у разі вибору декларантом альтернативної ставки збору.

У разі подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації після 31 серпня 2022 року:

 першого платежу - протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;

другого платежу - до 1 травня 2024 року;

третього платежу - до 1 травня 2025 року.

При цьому порядок вибору порядку сплати збору зазначається декларантом самостійно у декларації.

Нагадуємо, що одноразове спеціальне декларування – це унікальна можливість, надана державою, розпочати власну податкову історію з чистого аркушу та почати формувати позитивну податкову культуру по добровільній сплаті податків.

 

Застосування РРО та програмних РРО суб’єктами господарювання під час виходу з ладу касової техніки, відсутності електропостачання або Інтернету

На період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.

На період виходу з ладу програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту усунення несправностей.

На період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше 36 годин, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу.

Суб’єкт господарювання може використовувати фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, не більше 168 годин протягом календарного місяця.

Порядок визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи програмного реєстратора розрахункових операцій в режимі офлайн, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Звертаємо увагу суб’єктів господарювання які використовують ПРРО.

Норми встановлені ст. 5 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами (далі Закон №265).

Відповідно п.13 Прикінцевих положень Закону №265, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану або обставин непереборної сили:

проведення розрахункових операцій, що здійснюються в режимі офлайн, та використання фіскальних номерів із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, можуть здійснюватися з перевищенням строків, встановлених абзацами третім і четвертим статті 5 цього Закону.

Контролюючий орган на запит покупця через Електронний кабінет, що функціонує відповідно до ст. 42 прим. Податкового кодексу України, щодо перевірки справжності та достовірності розрахункового документа надає інформацію про суб’єкта господарювання, господарську одиницю та зарезервований фіскальний номер розрахункового документа.

Протягом години після встановлення зв’язку із фіскальним сервером контролюючого органу здійснюється передача копій створених ПРРО розрахункових документів з присвоєними їм у режимі офлайн фіскальними номерами до фіскального сервера контролюючого органу. Такі розрахункові документи мають бути передані до моменту передачі електронного фіскального звіту, електронного фіскального звітного чека за день, коли були сформовані такі розрахункові документи.

Такі розрахункові документи мають зберігатися ПРРО до моменту отримання від фіскального серверу контролюючого органу підтвердження про доставку розрахункових документів.

У разі виходу з ладу РРО та/або ПРРО, що застосовується для реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу облік операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та формування розрахункових документів здійснюються у порядку, встановленому Національним банком України.

Суб’єкт господарювання може прийняти рішення про те, що у разі виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, про що повідомляє під час реєстрації РРО. У такому разі суб’єкт господарювання має право не реєструвати та не зберігати книги обліку розрахункових операцій і розрахункові книжки. Такі суб’єкти господарювання не мають права здійснювати розрахункові операції у разі виходу з ладу РРО або тимчасової відсутності електроенергії.

 

Закон України № 1914: зміни, що стосуються процедури стягнення податкового боргу

Відеоматеріал знаходиться за посиланням:

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/9143.html

 

До уваги платників єдиного податку!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що сума перевищення обсягу доходу у платника єдиного податку відображається у податковій декларації за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

При цьому отримана сума перевищення доходу, встановленого для платників єдиного податку першої і другої груп, не включається до обсягу доходу, з якого сплачується наступна обрана ставка такими платниками єдиного податку.

Норми встановлені п. 296.6 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Податкова декларація складається наростаючим підсумком з урахуванням норм пунктів 296.5 і 296.6 ст. 296 ПКУ. Уточнююча податкова декларація подається у порядку, встановленому ПКУ (п. 296.7 ст. 296 ПКУ).

Пунктом 296.8 ст. 296 ПКУ передбачено, що платники єдиного податку для отримання довідки про доходи мають право подати до контролюючого органу податкову декларацію за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, що не звільняє такого платника податку від обов'язку подання податкової декларації у строк, встановлений для квартального (річного) податкового (звітного) періоду.

Така податкова декларація складається з урахуванням норм пунктів 296.5 і 296.6 ст. 296 ПКУ та не є підставою для нарахування та/або сплати податкового зобов'язання.

Форми податкових декларацій платника єдиного податку, визначених пунктами 296.2 і 296.3 ст. 296 ПКУ, затверджуються в порядку, встановленому ст. 46 ПКУ (п. 296.9 ст. 296 ПКУ).

 

Оподаткування ПДВ операцій з виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ст. 210 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено спеціальний режим оподаткування ПДВ діяльності щодо виробів мистецтва, предметів колекціонування або антикваріату.

У випадках, визначених ст. 210 ПКУ, операції з постачання виробів мистецтва, предметів колекціонування або антикваріату підлягають оподаткуванню згідно з нормами цієї статті та не підлягають оподаткуванню в загальному порядку, встановленому розділом V ПКУ (п. 210.1 ст. 210 ПКУ).

Пунктом 210.2. ст. 210 ПКУ визначено, що у ст. 210 ПКУ терміни вживаються в такому значенні:

- культурні цінності - вироби мистецтва, предмети колекціонування або антикваріату - товари, що належать до товарних позицій за кодами 9701-9706 згідно з УКТ ЗЕД;

- дилер - платник ПДВ, який придбаває (набуває за іншими цивільно-правовими договорами), у тому числі шляхом ввезення на митну територію України, культурні цінності, незалежно від мети та цілей їх ввезення, з метою їх подальшого перепродажу, незалежно від того, діє така особа від свого імені або від імені іншої особи за винагороду;

- маржинальний прибуток (без урахування податку) - це сума, отримана у вигляді різниці між ціною продажу товарів та ціною їх придбання, розрахованих за звичайними цінами.

У разі продажу культурних цінностей на публічних торгах (аукціонах) його організатор прирівнюється з метою оподаткування до дилера.

У разі постачання культурних цінностей застосовується спеціальна схема оподаткування маржинального прибутку, отриманого дилером, відповідно до положень ст. 210 ПКУ (п. 210.3 ст. 210 ПКУ).

Згідно з п. 210.4 ст. 210 ПКУ маржинальна схема застосовується до постачання дилером культурних цінностей, якщо такі цінності були поставлені йому однією із зазначених нижче осіб:

а) особою, що не зареєстрована як платник ПДВ;

б) платником ПДВ, якщо операція з постачання ним таких культурних цінностей звільняється від оподаткування або не підлягає оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ;

в) платником ПДВ, якщо цим платником ПДВ при постачанні культурних цінностей був нарахований податок за маржинальною схемою;

г) авторами культурних цінностей чи їх правонаступниками.

Маржинальна схема може застосовуватися дилером до операцій з постачання на митній території України культурних цінностей, що були ввезені дилером у митному режимі імпорту.

Нормами п. 210.5 ст. 210 ПКУ передбачено, що базою оподаткування для операцій з постачання дилером культурних цінностей є його маржинальний прибуток (без урахування податку), до якого застосовується ставка, визначена п.п. «а» п. 193.1 ст. 193 ПКУ.

На операції з постачання на митній території України дилером, який застосовує правила, встановлені ст. 210 ПКУ, податкова накладна не виписується.

Дилер, який придбаває культурні цінності в осіб, визначених у п. 210.4 ст. 210 ПКУ, не має права на податковий кредит (п. 210.6 ст. 210 ПКУ).

На операції з вивезення культурних цінностей у митному режимі експорту нульова ставка ПДВ не застосовується (п. 210.7 ст. 210 ПКУ).

Пунктом 210.8 ст. 210 встановлено, що платник ПДВ, що придбаває культурні цінності в дилера, який застосовує маржинальну схему, не має права вимагати податкову накладну та відносити до податкового кредиту суму ПДВ, сплаченого на маржинальний прибуток.

Дилер зобов'язаний вести окремий податковий облік операцій з придбання та постачання культурних цінностей та окремий облік операцій з придбання та постачання інших товарів/послуг, до яких застосовується загальний режим оподаткування.

 

Умови, за яких резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах зобов’язаний перейти до сплати податку на прибуток на загальних підставах

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 137.10.8 п. 137.10 ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку, який був резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, зобов’язаний перейти до сплати податку на прибуток підприємств на загальних підставах починаючи з:

а) першого числа року, наступного за податковим (звітним) роком, в якому резидент Дія Сіті не відповідав вимогам п. 4 частини першої ст. 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», незалежно від дати внесення до реєстру Дія Сіті запису про втрату платником податку статусу резидента Дія Сіті;

б) першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому до реєстру Дія Сіті внесено запис про втрату платником податку статусу резидента Дія Сіті з інших підстав, передбачених Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні». При цьому такий платник податку подає річну декларацію з податку на прибуток резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах за податковий (звітний) період, що закінчується останнім днем кварталу, в якому до реєстру Дія Сіті внесено запис про втрату ним статусу резидента Дія Сіті.

Підпунктом 137.10.9 п. 137.10 ст. 137 ПКУ передбачено, якщо запис про втрату платником податку, що був резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, статусу резидента Дія Сіті було здійснено за результатами судового оскарження платником податку рішення про втрату статусу резидента Дія Сіті, що не було скасовано, такий платник податку зобов’язаний перейти до сплати податку на прибуток підприємств на загальних підставах з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому уповноваженим органом прийнято рішення про втрату статусу резидента Дія Сіті.

При цьому такий платник податку зобов’язаний у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, подати уточнюючу (уточнюючі) податкову декларацію (декларації) з податку на прибуток підприємств за відповідні звітні періоди, нарахувати податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств на загальних підставах без застосування штрафних санкцій та сплатити його у строки, визначені ст. 57 ПКУ.

 

Чи застосовуються РРО або ПРРО при наданні ломбардами фінансових послуг?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ст. 1 Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» із змінами та доповненнями встановлено: ломбарди належать до фінансових установ і здійснюють свою діяльність у сфері надання фінансових послуг, зокрема, надання коштів у позику.

Пунктом 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Отже, суб’єкт господарювання, який здійснює свою діяльність у сфері надання фінансових послуг, зокрема, надання коштів у позику ломбардами, повинен проводити розрахункові операції із застосовуванням РРО або ПРРО.

 

Щодо уточнення показників в декларації з податку на нерухомість, якщо протягом року об’єкт будівлі було зруйновано (знищено)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Норми встановлені п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт (п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

Згідно з ст. 2 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зі змінами та доповненнями державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень – офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр).

Порядок проведення державної реєстрації припинення права власності на об’єкт нерухомого майна у зв’язку з його знищенням визначено постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» із змінами і доповненнями.

Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування Декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально (п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому він набув право власності (п.п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).

Формою Декларації, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 із змінами та доповненнями, передбачено зазначення типу Декларації: «Звітна», «Звітна нова» або «Уточнююча».

Тобто, платник податку - юридична особа нараховує податок за об’єкт нерухомого майна, який було зруйновано/знищено, при наявності підтверджуючих документів щодо державної реєстрації припинення права власності на такий об’єкт нерухомого майна, за період з 01 січня звітного року до початку того місяця, в якому проведено таку державну реєстрацію.

Якщо державна реєстрація припинення права власності на об’єкт нерухомого майна відбулась не пізніше 20 лютого звітного року, а «Звітну» Декларацію вже подано, то до закінчення граничного терміну її подання платником податків - юридичною особою Декларація подається за типом «Звітна нова», а після його закінчення - «Уточнююча».

 

З 1 січня 2023 року запроваджується нова форма податкової декларації з плати за землю

Державна податкова служба України повідомляє, що наказом Міністерства фінансів України від 18.02.2022 № 83 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.03.2022 за № 303/37639 (далі – наказ № 83), затверджено нову редакцію податкової декларації з плати за землю.

Основні зміни, що містяться у новій формі декларації:

передбачена можливість зазначити код Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (КАТОТТГ) замість коду за КОАТУУ (рядок 7);

розширено перелік правовстановлюючих документів, які є підставою для оподаткування, зокрема, якими посвідчується право на земельні частки (паї) платника, виділені в натурі. Додано вид права за кодом 4 – право на земельну частку (пай) (колонка 3 розділу І);

для випадків володіння/користування земельними ділянками не повний календарний рік декларація містить такий показник як період володіння/користування земельною ділянкою (колонки 7 – 8 розділу І, колонки 8 – 9 розділу ІІ);

декларацію доповнено інформацією щодо:

- кодів за КОАТУУ (КАТОТТГ) адміністративно-територіальних одиниць та адреси місць розташування об’єктів оподаткування (колонки 10 – 11 розділу І, колонки 11 – 12 розділу ІІ);

- дати закінчення терміну дії договору оренди (колонка 7 розділу ІІ);

- строку користування податковою пільгою у звітному періоді (колонки 20 – 21 розділу І);

- деталізації нарахованих до збільшення сум податкового зобов’язання згідно з п. 50.4 ст. 50 Податкового кодексу України  (рядки 5.1, 5.2 розділу ІІІ).

Нова форма декларації застосовуватиметься з 01.01.2023.

Наказ № 83 розміщений на вебпорталі ДПС у розділі «Законодавство / Податки, збори, платежі / Місцеві податки / Плата за землю / Нормативно-правові акти».

 

До уваги платників, які обирають четверту групу сплати єдиного податку!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що до четвертої групи платників єдиного податку – сільськогосподарських товаровиробників відносяться:

а) юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків;

б) фізичні особи – підприємці, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України «Про фермерське господарство», за умови виконання сукупності таких вимог:

- здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж (крім здійснення діяльності, яка згідно з КВЕД-2010 відноситься до класів 01.47 (розведення свійської птиці), 01.49 (в частині розведення та вирощування перепелів і страусів) та 10.12 (виробництво м’яса свійської птиці);

- провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси;

- не використовують працю найманих осіб;

- членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім’ї у визначенні частини другої статті 3 Сімейного кодексу України;

- площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше 0,5 гектара, але не більше20 гектарівсукупно.

Норми передбачені п.п. «б» п.п. 4 п. 291.4 ст.291 Податкового кодексу України.

 

Спрощена податкова декларація податку на додану вартість підлягає виключно камеральній спеціальній перевірці

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з п. 208 прим.1.11 ст. 208 прим.1 Податкового кодексу України Спрощена податкова декларація податку на додану вартість підлягає виключно камеральній спеціальній перевірці.

Камеральною спеціальною перевіркою вважається перевірка, що проводиться у приміщенні контролюючого органу на підставі даних, зазначених у спрощеній податковій декларації, поданій особою-нерезидентом, зареєстрованою як платник податку відповідно до п. 208 прим.1.2 ст. 208 прим.1ПКУ, а також отриманої відповідно до цього пункту інформації.

Термін проведення камеральної спеціальної перевірки не може перевищувати 90 календарних днів, наступних за днем подання спрощеної податкової декларації.

За результатами камеральної спеціальної перевірки, у разі встановлення порушень, складається виключно податкове повідомлення, що містить детальний розрахунок податкового зобов’язання (за наявності) та штрафних фінансових санкцій, а також обставини вчиненого правопорушення, встановлені під час камеральної спеціальної перевірки, та граничні строки сплати грошового зобов’язання.

При проведенні камеральної спеціальної перевірки спрощеної податкової декларації, поданої особою-нерезидентом, зареєстрованою як платник податку відповідно до п. 208 прим. 1.2 ст. 208 прим.1 ПКУ, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за рішенням керівника може витребувати в особи-нерезидента узагальнену інформацію про постачання на митній території України електронних послуг фізичним особам, про вартість поставлених послуг та терміни їх оплати.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може надсилати особі-нерезиденту, зареєстрованій як платник податку, запити на отримання узагальненої інформації (далі - електронний запит) в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги, з одночасним повідомленням на електронну адресу, зазначену нерезидентом при реєстрації як платника податку.

В електронному запиті зазначаються:

- перелік інформації, що запитується;

- перелік документів, що пропонується надати;

- строк та спосіб надання такої інформації;

- наслідки ненадання або несвоєчасного надання відповіді на отриманий запит.

Відповідь на електронний запит надається особою-нерезидентом протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання такого запиту в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги.

Форма електронного запиту, визначеного цим пунктом, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 208прим.1.12 ст. 208 прим.1 ПКУ визначено, що норми ст. 208 прим.1 ПКУ є спеціальними щодо інших норм ПКУ в частині визначення правил оподаткування особи-нерезидента, зареєстрованої як платник податку відповідно до п. 208 прим.1.2 ст. 208 прим.1 ПКУ.

Норми ПКУ в частині реєстрації як платника ПДВ, анулювання реєстрації як платника податку та перевірок осіб-нерезидентів, визначених п.п. «д» п.п.14.1.139 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, застосовуються в обсязі, визначеному ст. 208 прим.1 ПКУ.

Облік особи-нерезидента, зареєстрованої як платник податку відповідно до пункту 208 прим.1.2 ст. 208 прим.1, а також контроль за своєчасністю і повнотою нарахування та сплати податку такою особою-нерезидентом – платником податку здійснюються контролюючим органом. (п. 208 прим.1.13 ст. 208 прим. 1 ПКУ).

 

Новації для платників податку на прибуток підприємств

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Міністерством фінансів України наказом від 13.09.2022 № 274 затверджено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Зміни).

Зміни внесено з метою приведення форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств до положень Податкового кодексу України стосовно оподаткування резидентів Дія Сіті – платників податку, що сплачують податок на прибуток підприємств на особливих умовах.

Формати оновленої декларації з податку на прибуток підприємств розміщено на вебпорталі ДПС України в Реєстрі електронних форм податкових документів, який розміщено за посиланням: https://tax.gov.ua/data/material/000/006/58768/Forms_deklar.htm

 

Затверджено Зміни до бюджетної класифікації

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Міністерством фінансів України наказом від 15.12.2022 № 434 (далі – Наказ № 434) затверджено Зміни до бюджетної класифікації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами. Зміни, внесені наказом № 434 наберуть чинності з 01 січня 2023 року.

Зміни внесено відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», Закону України від 03 листопада 2022 року № 2709-IX «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо актуалізації та удосконалення деяких положень», Закону України від 03 листопада 2022 року № 2720-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування діяльності з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі» та з метою удосконалення бюджетної класифікації.

Наказ № 434 розміщено на вебсайті Міністерства фінансів України за посиланням

https://mof.gov.ua/uk/decrees_2022-560

 

До уваги платників податків! Продовжує роботу Комунікаційна податкова платформа!

Головне управлі