А+ Збільшити шрифт

А- Зменшити шрифт

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує щодо податкового законодавства

опубліковано: 04 червня 2024 оновлено: 24 липня 2024

 

 

Яка відповідальність застосовується до особи, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, але своєчасно не зареєструвалась як платник ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що порядок реєстрації платників ПДВ регулюється статтями 180 – 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та регламентується розд. III Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233 (далі – Положення № 1130).

Відповідно до п. 183.2 ст. 183 ПКУ у разі обов’язкової реєстрації особи як платника ПДВ реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у ст. 181 ПКУ.

Згідно з п. 183.10 ст. 183 ПКУ будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

При цьому, з урахуванням п.п. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 ПКУ контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, передбачених ПКУ або іншим законодавством, якщо, зокрема, платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об’єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню.

Згідно з п. 123.1 ст. 123 ПКУ вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.6 ст. 54 ПКУ, – тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відс. суми визначеного податкового зобов’язання.

Відповідно до п. 123.2. ст. 123 розд. II ПКУ діяння, передбачені п. 123.1 ст. 123 ПКУ, вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. від суми визначеного податкового зобов’язання.

Згідно з п. 123.3 ст. 123 ПКУ діяння, передбачені п. 123.2 ст. 123, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. суми визначеного податкового зобов’язання.

Враховуючи викладене, якщо особа підлягає обов’язковій реєстрації платником ПДВ та не зареєстрована платником ПДВ у порядку, передбаченому ст. 183 ПКУ (у зв’язку із неподанням реєстраційної заяви), до такої особи застосовується відповідальність, передбачена пп. 123.1 – 123.3 ст. 123 ПКУ (в залежності від характеру порушення).

При цьому, відповідальність за неподання податкової декларації з ПДВ та за відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних до такої особи не застосовується, оскільки з урахуванням вимог п. 46.1 ст. 46 ПКУ та п. 201.8 ст. 201 ПКУ обов’язок щодо подання податкової декларації з ПДВ покладається на платника ПДВ та право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 ПКУ.

 

Заповнення звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв за деякими кодами продукції

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 № 49 «Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення» зі змінами та доповненнями (далі – Наказ № 49) затверджено, зокрема Форму звіту № 1-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації спирту» (далі – Звіт № 1-РС) та порядок її заповнення, Форму звіту      № 2-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв» (далі – Звіт № 2-РС) та порядок її заповнення, Форму звіту № 1-ОА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі» (далі – Звіт № 1-ОА) та порядок її заповнення.

При цьому у Звітах № 1-РС, № 2-РС, № 1-ОА передбачено відображення показників у графах «Вид продукції» та «Код продукції», які заповнюються згідно з додатком до Наказу № 49, відповідно до якого:

- до коду 33 відноситься вид продукції «Вина виноградні», у тому числі коди 34, 37; до коду 40 відноситься вид продукції «Виноматеріали», у тому числі коди 41, 42, 43, 46; до коду 59 відноситься вид продукції «Лікеро-горілчані вироби», у тому числі коди 60-63.

Продукція, яка відноситься до кодів 34, 37, 41, 42, 43, 46, 60-63 відображається у звітах щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв двічі: перший раз як самостійний код та вид продукції (34, 37, 41, 42, 43,46, 60-63) та другий – у складі відповідного коду та виду продукції, до складу якого такий код та вид віднесено (33, 40, 59).

Тобто значення показників продукції:

- за кодом 33 «Вина виноградні» повинно дорівнювати або перевищувати сумарне значення показників за кодами 34, 37;

- за кодом 40 «Виноматеріали» повинно дорівнювати або перевищувати сумарне значення показників за кодами 41, 42, 43, 46;

- за кодом 59 «Лікеро-горілчані вироби» повинно дорівнювати або перевищувати сумарне значення показників за кодами 60 – 63.

Водночас, не відображення у відповідних звітах обсягів продукції у графах «Вид продукції» та «Код продукції», у тому числі, по кодам 34, 37, 41, 42, 43,46,    60-63, вважається наданням звіту з недостовірними даними незалежно від заповнення показників по кодам 33, 40, 59.

 

Під час торгівлі підакцизними товарами у розрахункових документах РРО/ПРРО код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД обов’язковий!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що наразі діють коди згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД), запроваджені Законом України від 19 жовтня 2022 року № 2697-IX «Про Митний тариф України».

Суб’єктам господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) або програмних РРО, що під час торгівлі підакцизними товарами необхідно дотримуватися вимог пункту 11 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).

Відповідно до вимог пункту 11 статті 3 Закону № 265, яким встановлено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції, зобов'язані проводити розрахункові операції через РРО та/або програмні РРО для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Відповідальність за порушення вимог Закону № 265, у тому числі, але не виключно, передбачена:

- пунктом 7 статті 17 Закону № 265 – триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмні РРО без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

Зазначаємо, що за рахунок забезпечення суб’єктами господарювання вимог пункту 11 статті 3 Закону № 265 ДПС розраховує частки для зарахування до відповідного бюджету місцевого самоврядування акцизного податку з роздрібного продажу окремих підакцизних товарів на основі даних РРО та/або програмних РРО про загальну вартість операцій з роздрібної торгівлі окремих підакцизних товарів за відповідний період.

Звертаємо увагу платників податків та центри сервісного обслуговування на необхідності коректного та повного відображення (у відповідних рядках та/або тегах) у фіскальних чеках РРО та/або програмних РРО усіх обов’язкових реквізитів, у тому числі коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів.

 

Роботодавці зобов’язані оформляти трудові відносини відповідно до вимог законодавства

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Наймати працівників можуть компанії, приватні підприємці, а також фізичні особи, які беруть на роботу кухарів, нянь, водіїв та ін.

При цьому всі вони стають роботодавцями і мають дотримуватися трудового законодавства. 

Часто роботодавці укладають з працівниками цивільно-правові угоди, а не трудові. У відносинах працівник – роботодавець має укладатися трудовий договір. Цивільно-правова угода про надання послуг укладається в разі співпраці з незалежним підрядником або особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, тобто займається підприємництвом, бізнесом.

Порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців. Він включає три основні кроки:

- укладення трудового договору;

- оформлення наказу про прийняття на роботу;

- повідомлення Державної податкової служби.

 

ФОП припиняє підприємницьку діяльність: чи повідомляє контролюючий орган про позапланову невиїзну перевірку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до підпунктів 65.10.1 і 65.10.2 п. 65.10 ст. 65 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи здійснюється у разі:

- внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця – з дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;

- припинення або зупинення незалежної професійної діяльності або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу – з дати прийняття уповноваженим органом відповідного рішення або іншої дати, визначеної законом, що регулює реєстрацію відповідної незалежної професійної діяльності, датою припинення, зупинення або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу.

Підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є інформація органів державної реєстрації (п.п. 66.1.1 п. 66.1 ст. 66 ПКУ).

Згідно з абзацом першим п.п. 1 п. 11.18 розд. XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588), підставою для зняття фізичної особи – підприємця з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості з ЄДР про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем за її рішенням, або за судовим рішенням, або у разі її смерті, або оголошення її померлою, або визнання її безвісно відсутньою.

Фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, знімаються з обліку після припинення або зупинення незалежної професійної діяльності або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу, за наявності документально підтвердженої інформації відповідного реєстру чи уповноваженого органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на заняття такою діяльністю (свідоцтва, дозволи, сертифікати тощо), та поданих до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви за формою № 8-ОПП, дата якої фіксується в журналі за формою № 6-ОПП (п.п. 2 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588).

Відповідно до абзаців п’ятого і сьомого п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПКУ документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених ПКУ.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов’язкова (п. 79.3 ст. 79 ПКУ).

За наявності письмового звернення платника податків замість документальної невиїзної перевірки може проводитися документальна виїзна перевірка (п. 79.5 ст. 79 ПКУ).

Згідно з п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПКУ документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у разі припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця або якщо подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Пунктом 79.2 ст. 79 ПКУ визначено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

У разі надіслання (вручення) відповідно до ст. 42 ПКУ платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної ст. 200 ПКУ) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.

Отже, до початку проведення позапланової невиїзної перевірки, пов’язаної з припиненням підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця або незалежної професійної діяльності фізичної особи перевірки, посадові особи контролюючого органу зобов’язані направити копію наказу та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки.

 

Фізичні особи мають можливість скористатись калькулятором для обчислення сум податку на нерухоме майно та плати за землю

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються фізичній особі – платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Відповідно до п.п. 266.10.1. п. 266.10 ст. 266 ПКУ податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухоме майно,відмінне від земельної ділянки, сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Звертаємо увагу, що для зручності платників на вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/calculator/realty розміщено калькулятор обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з фізичних осіб.

Крім того, згідно з абзацом першим п. 286.5 ст. 286 нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю)), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.

Земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (абзац перший п. 287.5 ст. 287 ПКУ).

За допомогою сервісу Калькулятор обчислення плати за землю з фізичних осіб (https://tax.gov.ua/calculator/land) можна швидко та просто визначити розмір плати за землю з фізичних осіб (земельного податку та орендної плати за землю державної та/або комунальної власності).

 

До уваги небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що у зв’язку із набранням чинності з 16.03.2024 Законом України від 23 лютого 2024 року   № 3603-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства», яким внесено зміни до п.п. 69.32 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс), встановлено термін (01.08.2024) для подання повідомлень небанківськими надавачами платіжних послуг/емітентами електронних грошей про відкриття щодо рахунків/електронних гаманців, не закритих на день набрання чинності Законом України від 12 січня 2023 року № 2888-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг» (набрав чинності 01.04.2023).

Отже, небанківські надавачі платіжних послуг/емітенти електронних грошей, які у період до 01.04.2023 відкривали рахунки/електронні гаманці платникам податків, визначеним п. 69.1 ст. 69 Кодексу, у термін до 01.08.2024 мають повідомити контролюючі органи про відкриті до 01.04.2023 і не закриті на цю дату рахунки/електронні гаманці у порядку та за формою, встановленими Порядком подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків/електронних гаманців платників податків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей до контролюючих органів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 18.08.2015 № 721, із змінами.

За власним бажанням небанківські надавачі платіжних послуг/емітенти електронних грошей можуть повідомити контролюючі органи про відкриття зазначених рахунків/електронних гаманців до настання встановленого терміну (01.08.2024) у будь-який зручний час.

Після 01.08.2024 здійснення видаткових операцій за рахунком/електронним гаманцем, відкритим до 01.04.2023, дозволяється за умови отримання повідомлення контролюючого органу про взяття рахунку/електронного гаманця на облік. 

У разі неподання до 01.08.2024 зазначеного повідомлення вважатиметься, що небанківський надавач платіжних послуг/емітент електронних грошей розпочав здійснення видаткових операцій за рахунком/електронним гаманцем до отримання повідомлення контролюючого органу про взяття рахунку/електронного гаманця на облік у контролюючих органах.

 

Про подання уточнюючої податкової декларації про майновий стан і доходи ФОПом на загальній системі оподаткування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду.

Форма податкової декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи», із змінами.

Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім, обмежень визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 ПКУ).

Уточнення (виправлення) сум податкового зобов’язання фізичної особи – підприємця при самостійному виявленні помилок здійснюється у розділі VI «Розрахунок податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок у попередніх звітних періодах» податкової декларації.

Щодо отримання ППР про сплату податку на нерухоме майно фізичними особами, адреси місця проживання (реєстрації) яких є територія активних бойових дій або тимчасово окупована РФ територія, а об’єкти нерухомості знаходяться на підконтрольній території Украї

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

Підпунктом 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення (далі – ППР) про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Платник податків – фізична особа зобов’язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси (п. 45.1 ПКУ).

Згідно з положеннями п. 42.2 ст. 42 ПКУ документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному п. 42.4 ст. 42 ПКУ, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Абзацами першим – шостим п. 42.4 ст. 42 ПКУ встановлено, що платники податків, які пройшли електронну ідентифікацію онлайн в Електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами) (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами) (далі – Закон № 2155).

Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому п. 42.4 ст. 42 ПКУ, які подали заяву про бажання отримувати документи через Електронний кабінет, здійснюється засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155 шляхом надіслання документа в Електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в Електронний кабінет.

Документ, надісланий контролюючим органом в Електронний кабінет, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155 та є доступним в Електронному кабінеті.

Датою вручення платнику податків або фінансовому агенту документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з Електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

У разі неотримання контролюючим органом квитанції про доставку документа в Електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надіслання такий документ у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з Електронного кабінету надсилається за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків (його представнику).

При цьому строк доставки документа в Електронний кабінет, визначений абзацом п’ятим п. 42.4 ст. 42 ПКУ, не зараховується до строку надіслання документів, визначеного ПКУ.

Форма заяви про бажання отримувати документ через Електронний кабінет затверджена наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету» (із змінами).

Отже, фізичним особам, адреси місця проживання (реєстрації) яких є територія активних бойових дій або тимчасово окупована російською федерацією територія, а об’єкти нерухомості знаходяться на підконтрольній території України, для отримання ППР про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, необхідно подати заяву про бажання отримувати документ через Електронний кабінет. При цьому, ППР будуть надсилатися контролюючими органами в Електронний кабінет з одночасним надісланням фізичним особам на їх електронні адреси інформації про вид документа, дату та час його надіслання в Електронний кабінет.

 

За яким ідентифікатором форми подається остання податкова декларація платника єдиного податку у разі припинення підприємницької діяльності?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п. 296.2 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем відповідно до закону – в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення.

У разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності (абзац перший п. 295.8 ст. 295 ПКУ).

У разі державної реєстрації припинення, зокрема, підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення (п. 294.6 ст. 294 ПКУ).

Відповідно до п. 296.2 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 ПКУ, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.

Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої групи.

Водночас, якщо платник податків ліквідується чи реорганізується (у тому числі до закінчення податкового (звітного) періоду), декларація, зокрема, з місцевих податків і зборів може подаватися за податковий (звітний) період, на який припадає дата ліквідації чи реорганізації, до закінчення такого звітного періоду (п.п. 49.18.8 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (далі – Декларація).

Відповідно до п. 4 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на вебпорталі ДПС, а саме: в рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів розміщені електронні форми Декларації:

- за ідентифікатором форми F0103406 (для першої та другої груп – рiчна);

- за ідентифікатором форми F0103308 (для третьої групи – квартальна).

Отже, враховуючи норму п. 296.2 ст. 296 ПКУ щодо подання Декларації у строки, встановлені для річного податкового (звітного) періоду, фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку (першої – другої груп) щодо якої до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення підприємницької діяльності, подає востаннє за річний податковий (звітний) період, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, Декларацію за ідентифікатором форми F0103406 (незалежно від того до закінчення звітного періоду чи ні подається остання Декларація).

При цьому при створенні Декларації за ідентифікатором форми F0103406 в режимі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету платником обирається річний звітний (податковий) період, а саме: рік та період (рік).

 

Які дії суб’єкта господарювання, якщо в ПРРО при відкритті зміни надходить повідомлення «Компанія заблокована»?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що в «ПРРО ДПС» повідомлення з текстом «Компанія заблокована» не використовуються, тобто суб’єкт господарювання – користувач програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) застосовує програмне рішення іншого, ніж ДПС, виробника ПРРО.

Для отримання роз’яснення та причин надходження повідомлення з текстом «Компанія заблокована» при відкритті зміни на ПРРО, користувачеві ПРРО, необхідно звертатись безпосередньо до розробника відповідного програмного забезпечення.

Блокування роботи ПРРО може відбутися з причин скасування/блокування сертифіката відкритого ключа електронного підпису особи або електронної печатки суб’єкта господарювання, що використовується в ПРРО, в тому числі через закінчення строку дії такого сертифіката.

Суб’єкту господарювання необхідно перевірити каталог, у якому збережено файл секретного ключа та сертифіката кваліфікованого електронного підпису, а також переконатися, що в обраному каталозі знаходяться лише:

1 – файл діючого (нового) ключа;

1 – файл діючого (нового) сертифіката для підписання.

При цьому обраний каталог не повинен містити інших файлів, ключів, сертифікатів.

 

Про реєстрацію обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів

З 01.05.2024 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України  від 26 квітня 2024 року № 466 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів» (Урядовий кур'єр, 2024, 05, 01.05.2024 № 89) (далі – постанова).

Прийнятою постановою запроваджується Єдиний державний реєстр обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів (далі – Єдиний реєстр обладнання), який починає функціонувати через 30 днів з дня набрання чинності постановою, тобто з 31.05.2024.

Форму заяви про реєстрацію обладнання в Єдиному реєстрі обладнання затверджено наказом Міністерства фінансів України від 29.02.2024 № 99 «Про затвердження форм заяв про реєстрацію обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів в Єдиному державному реєстрі обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів, про внесення змін до відомостей, про виключення відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 березня 2024 року за № 382/41727.

Заява про реєстрацію обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів подається протягом 10 робочих днів з дня набуття права власності/користування на обладнання, що знаходиться на території України, а в разі його ввезення на митну територію України – протягом 10 робочих днів із дня завершення його митного оформлення.

Для реєстрації обладнання в Єдиному реєстрі обладнання власники обладнання або імпортери обладнання, чи уповноважені ними особи або користувачі обладнання, що на 31.05.2024 перебуває у їх власності/користуванні, в тому числі, те, яке було внесено до Єдиного державного реєстру обладнання для промислового виробництва сигарет та цигарок, так і те, яке не було внесено до нього у зв’язку з тим, що до уточнення переліку, зазначеного у статті 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481), не підлягало внесенню до реєстру, подають заяву про реєстрацію такого обладнання в Єдиному реєстрі обладнання та копії документів, що підтверджують ввезення обладнання на митну територію України або право власності на обладнання/ користування обладнанням протягом 10 календарних днів з дня початку його функціонування (з 31.05.2024).

У разі відсутності у суб’єкта господарювання на дату початку функціонування Єдиного державного реєстру обладнання документів, які підтверджують ввезення обладнання на митну територію України або право власності / користування обладнання, у зв’язку зі спливом терміну їх зберігання або втратою таких документів внаслідок виникнення форс-мажорних обставин такий суб’єкт господарювання подає інші до