Задекларована праця = трудові і соціальні права

Працювати за трудовим договором – вигідно! 

З моменту укладення трудового договору ви – найманий працівник, який має трудові права й соціальні гарантії.

Роботодавець не може змусити вас виконувати роботу, яка не передбачена трудовим договором і посадовою інструкцією. То ж, якщо ви не згодні з тим, що вам кажуть робити, можете відмовитися.

 

Обчислення мінімального податкового зобов’язання

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Нормами п.п. 38¹.1.1 п. 38¹.1 ст. 38¹ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ) щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, обчислюється за формулою:

МПЗ = НГОд x К x М / 12,

де:

МПЗ – мінімальне податкове зобов’язання;

НГОд – нормативна грошова оцінка відповідної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю;

К – коефіцієнт, який становить 0,05;

М – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.

Щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, то відповідно до п.п. 38¹.1.2 п. 38¹.1 ст. 38¹ ПКУ МПЗ обчислюється за формулою:

МПЗ = НГО x S x К x М / 12,

де:

МПЗ – мінімальне податкове зобов’язання;

НГО – нормативна грошова оцінка 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю;

S – площа земельної ділянки в гектарах;

К – коефіцієнт, що становить 0,05;

М – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.

При обчисленні МПЗ платниками єдиного податку четвертої групи – фізичними особами – підприємцями, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України «Про фермерське господарство», коефіцієнт «К», визначений у підпунктах 38¹.1.1 і 38¹.1.2 п. 38¹.1 ПКУ, застосовується у половинному розмірі (п.п.38¹.1.3 п. 38¹.1 ст. 38¹ ПКУ).

МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (п.п. 38¹.1.4 п. 38¹.1 ст. 38¹ ПКУ).

 

Право на податкову знижку працівника: підприємство здійснювало перерахування сум коштів із одержуваного доходу на навчання дитини; у платіжній інструкції як «Платник» зазначено підприємство, у «Призначенні платежу» – прізвище працівника

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (податок) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, суму коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти таким платником податку та/або членом його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача)), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

У даному випадку, для підтвердження понесених витрат на навчання, платнику необхідно отримати довідку від працедавця, який за його дорученням здійснював перерахування сум коштів із одержуваного ним доходу та копії платіжних інструкцій, якими здійснювалось перерахування.

Відповідно до вимог п. 41 глави ІІ Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163 із змінами реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнюється платником так, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Враховуючи викладене, довідка від працедавця, який за дорученням платника податку здійснював перерахування сум коштів із одержуваного ним доходу до навчальних закладів, для оплати його навчання чи навчання інших членів його сім’ї першого ступеня споріднення, є підставою для отримання платником податку податкової знижки за навчання.

 

Як отримати Витяг щодо стану розрахунків з бюджетом?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що в Електронному кабінеті удосконалено сервіс одержання платником документа, що підтверджує стан розрахунків з державними та місцевими бюджетами, а також цільовими фондами.

Для отримання Витягу з інформаційно-комунікаційної системи ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та сплати єдиного внеску (далі – Витяг) платнику необхідно:

1. Увійти до приватної частини Електронного кабінету за посиланням  https://cabinet.tax.gov.ua або через вебпортал ДПС https://tax.gov.ua. Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням КЕП, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія Підпис або «хмарного» КЕП.

2. У пункті меню «Заяви, запити для отримання інформації» створити Запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетом та сплати єдиного внеску за даними органів ДПС» (далі – Запит) за формою «J/F1300207».

3. Обрати період, за який платник бажає отримати Витяг (за кожний рік Запит подається окремо).

4. Встановити позначку для розрахунку пені (якщо у платника є податковий борг (крім єдиного внеску) та він бажає визначити суму пені станом на наступний день від дня подання Запиту). Платник також може не встановлювати позначку для її розрахунку. Встановлення позначки неможливе, якщо у Запиті визначено платником період «минулі роки».

5. Встановити позначку для отримання інформації в розрізі всіх своїх платежів. Якщо платник не встановлює позначку, то отримає узагальнену інформацію, без розрізу платежів.

6. Встановити позначку для отримання Витягу з кваліфікованим електронним підписом посадової особи контролюючого органу (далі – КЕП). Разом з цим, встановлення позначки можливе, якщо у Запиті зазначено 1-ше число місяця будь-якого року. Якщо платник не встановлює позначку, то отримає інформацію без КЕП.

7. Надіслати Запит до органу ДПС за своїм основним місцем обліку.

8. Отримати Витяг за формою «J/F1400207».

 

Щодо зберігання пального без отримання дозвільних документів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що пунктом 24 розд. ХІІІ «Перехідні положення» Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» установлено, що на період дії воєнного стану в Україні, та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування:

1) суб’єкт господарювання має право зберігати пальне, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі до 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, без отримання дозвільних документів (документів дозвільного характеру, ліцензії на право зберігання пального, результатів надання інших адміністративних послуг);

2) зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, здійснюється суб’єктом господарювання на підставі декларації про провадження господарської діяльності із зберігання пального, яка безоплатно подається до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Згідно п. 47 підрозд. 5 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) тимчасово, на період дії воєнного стану на території України та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування, в доповнення до критеріїв, визначених п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, не є акцизним складом:

- приміщення або територія, у тому числі платника акцизного податку з реалізації пального, у кожному (на кожній) з яких загальна місткість розташованих ємностей для зберігання пального, яке використовується виключно для заправлення електрогенераторних установок, не перевищує 2000 літрів;

- приміщення або територія, у тому числі платника акцизного податку з реалізації пального, у кожному (на кожній) з яких виконуються умови, зазначені в абзаці другому цього пункту, та одночасно зберігається або реалізується пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.

Отже, при визначенні загального обсягу пального 2000 літрів, яке зберігається для заправлення електрогенераторної установки, на об’єкті, що забезпечений електрогенератором без отримання дозвільних документів, кількість пального в баку такої електрогенераторної установки не враховується.

 

Порядок повернення платежів з бюджету

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до статті 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання органом ДПС здійснюється тільки на підставі заяви платника, поданої протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів:

- на рахунок платника податків у банку / небанківському надавачу платіжних послуг;

- на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету.

Заяву платник може подати як у паперовому вигляді так і в електронному вигляді. В електронному вигляді заява подається в Електронному кабінеті платника податків

- для юридичних осіб шаблон «J1302001»,

- для фізичних осіб шаблон «F1302002».

Слід зазначити, що відповідно до зазначеної статті ПКУ передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на рахунок такого платника податків у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Також звертаємо увагу, що у разі повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200¹.5 статті 200¹ ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг.

ДПС не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви формує електронний висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

 

Безкоштовні кваліфіковані сертифікати відкритих ключів від ДПС у січні – липні отримали майже 301,2 тис. користувачів

Протягом січня – липня 2024 року послугами Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України скористались майже 301,2 тис. юридичних та фізичних осіб. Їм безкоштовно видано 772,9 тис. кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

Майже 175,4 тис. фізичних осіб протягом січня – липня 2024 року отримали 359,5 тис. кваліфікованих сертифікатів.

Протягом вказаного періоду 125,8 тис. юридичних осіб  отримали майже 413,4 тис. кваліфікованих сертифікатів.

Електронним сервісом повторного формування сертифікатів за електронним запитом скористалися 85,8 тис. платників, з яких 36 тис. – юридичних та 49,8 тис. – фізичних осіб.

Також здійснено автоматичний перевипуск на 1 рік 280,8 тис. сертифікатів для 114,4 тис. платників, з яких 40,1 тис. – юридичні особи, 74,3 тис. – фізичні особи.

За електронними запитами сформовано 248,9 тис. сертифікатів, у тому числі 27 тис. сертифікатів печаток для програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Всього з початку діяльності надавача видано майже 14,1 млн кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

Нагадаємо, що за допомогою сервісу повторного формування сертифікатів за електронним запитом кожен користувач має змогу самостійно, у режимі 24/7, а головне – дистанційно, протягом 2 – 3 хвилин отримати новий сертифікат, який матиме строк чинності до 2 років.

 

За яким ідентифікатором форми подається Звіт про контрольовані операції починаючи з 01.08.2024?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України від платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати до 01 жовтня року, що настає за звітним, Звіт про контрольовані операції (далі – Звіт).

Форма та Порядок складання Звіту затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8.

06.02.2024 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 07.12.2023 № 673 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 27.12.2023 № 725 (далі – Наказ № 673), згідно з яким, зокрема, форму Звіту викладено в новій редакції.

Згідно з п. 4 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС.

На вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів розміщена електронна форма Звіту (у редакції Наказу № 673) з додатками за ідентифікатором форми J0104707 (подається з 01.08.2024).

 

Порядок оподаткування податком на додану вартість послуг, отриманих платником ПДВ від нерезидента...

Порядок оподаткування податком на додану вартість послуг, отриманих платником ПДВ від нерезидента
Чи може платник ПДВ заявляти бюджетне відшкодування за отриманими послугами від нерезидента, незареєстрованого як платник цього податку?

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Відповідно до підпункту «б» пункту 185.1 статті 185 Кодексу об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.

Місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2, 186.3 і 186.31 статті 186 Кодексу (пункт 186.4 статті 186 Кодексу).

Отже, порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг безпосередньо залежить від місця їх постачання.

Особливості оподаткування ПДВ послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, визначено у статтях 180 і 208 Кодексу.

Так, згідно з пунктом 180.2 статті 180 Кодексу особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг, крім випадків, встановлених статтею 2081 Кодексу.

Отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку або за ставкою 7 відсотків для послуг, визначених абзацами четвертим – шостим підпункту «в» пункту 193.1 статті 193 Кодексу, на базу оподаткування, визначену згідно з пунктом 190.2 статті 190 Кодексу. При цьому отримувач послуг – платник податку у порядку, визначеному статтею 201 Кодексу, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку. Така податкова накладна підлягає обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (пункт 208.2 статті 208 Кодексу).

Якщо отримувача послуг зареєстровано як платника податку, сума нарахованого податку включається до складу податкових зобов’язань декларації за відповідний звітний період (пункт 208.3 статті 208 Кодексу).

Слід відмітити, що згідно з пунктом 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307), при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в підпунктах 10 – 15 Порядку № 1307, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та, зокрема, у разі складання податкової накладної при постачанні послуг отримувачу (покупцю) нерезиденту, місце постачання яких розташоване на митній території України, зазначається тип причини «21».

Пунктом 12 Порядку № 1307 визначено, зокрема, що у разі складання податкової накладної отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України, у рядку «Індивідуальний податковий номер постачальника (продавця)» такої накладної проставляється умовний ІПН «500000000000», а у рядку «Постачальник (продавець)» зазначаються найменування (П. І. Б.) нерезидента та через кому – країна, в якій зареєстрований продавець (нерезидент), рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється. У рядках, відведених для заповнення даних покупця, отримувач (покупець) зазначає власні дані. Розділ Б податкової накладної заповнюється без особливостей.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті відшкодуванню з Державного бюджету України, та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 Кодексу. 

Підпунктом «б» пункту 200.4 статті 200 Кодексу визначено, зокрема, що сума від’ємного значення, розрахована згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Виходячи з норм підпункту «б» пункту 200.4 статті 200 Кодексу, платник податку не може задекларувати до бюджетного відшкодування суми ПДВ, нараховані за операціями із отримання послуг від нерезидента, незареєстрованого як платник ПДВ, місце постачання яких розташоване на митній території України, оскільки такі суми не сплачуються ні постачальнику послуг, ні до Державного бюджету України.

 

Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?

Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?

Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?

Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку [email protected].

 

Чи застосовується адміністративна відповідальність до посадових осіб юридичної особи за адміністративні правопорушення, вчинені за періоди, які не належали до їх роботи?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно частини восьмої ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами) відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Згідно з ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х (далі – КУпАП) адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені КУпАП, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Частинами першою і третьою ст. 8 КУпАП встановлено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи положення ст.ст. 8 і 280 КУпАП до посадових осіб юридичної особи за адміністративні правопорушення, вчинені за періоди, які не належали до їх роботи, адміністративна відповідальність не застосовується.

 

До уваги резидентів Дія Сіті!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що особливості оподаткування доходів спеціалістів резидентів Дія Сіті встановлені п. 170.14 прим. 1 ст. 170 (далі – ПКУ), відповідно до п.п. 170.14 прим. 1.1 якого податковим агентом платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті під час нарахування (виплати) на його користь доходів у вигляді заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами чи у зв’язку з виконанням гіг-контракту, укладеного у порядку, передбаченому Законом України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1667), є резиденти Дія Сіті.

Розглянемо питання: Як оподатковується та за якою ознакою доходу в додатку 4ДФ до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) відображається сума страхових внесків резидентами Дія Сіті за договорами недержавного пенсійного забезпечення та/або за договорами добровільного медичного страхування платника податку – гіг-спеціаліста, що перевищує 30 відс. нарахованої винагороди такому гіг-спеціалісту?

Згідно з п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відс.), оподатковуються доходи платника податку спеціаліста резидента Дія Сіті що виплачуються на його користь резидентом Дія Сіті у вигляді:

а) заробітної плати;

б) винагороди за гіг-контрактом, укладеним у порядку, передбаченому Законом № 1667, у тому числі винагороди за створення та перехід прав на твори, створені за замовленням;

в) авторської винагороди за створення службового твору та перехід прав на службові твори.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV ПКУ, відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Перелік доходів, які включаються до загального (місячного) річного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (податок) визначено п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Відповідно до п.п. «г» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається сума пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення відповідно до закону, страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), у тому числі, за договорами добровільного медичного страхування та за договором страхування додаткової пенсії, внесків на пенсійні вклади, внесків до фонду банківського управління, сплачена будь-якою особою – резидентом за платника податку чи на його користь, крім сум, що сплачуються резидентом Дія Сіті за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення та/або за договорами добровільного медичного страхування платника податку – гіг-спеціаліста в межах 30 відс. нарахованої винагороди такому гіг-спеціалісту.

Також доходи, визначені ст. 163 ПКУ, є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. від об’єкта оподаткування (п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб і військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ.

Так, згідно з п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку визначену ст. 167 ПКУ, і ставку військового збору, встановлену п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями затверджені форма Розрахунку та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).

Відповідно до п. 4 розд. IV Порядку в додатку 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку у графі 6 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу, наведена у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку.

Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб, суми пенсійних внесків, що сплачуються резидентом Дія Сіті за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення та/або за договорами добровільного медичного страхування платника податку – гіг-спеціаліста в межах 30 відс. нарахованої винагороди такому гіг-спеціалісту (п.п. «г» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 ПКУ) відображається у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «204».

Враховуючи викладене, сума страхових внесків, сплачена резидентом Дія Сіті за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення та/або за договорами добровільного медичного страхування платника податку – гіг-спеціаліста, що перевищує 30 відс. нарахованої винагороди такому гіг-спеціалісту включається до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. та військовим збором за ставкою 1,5 відсотка. У додатку 4ДФ до Розрахунку відображається уся сума страхового внеску за ознакою доходу «204».

 

Чи може фізична особа, яка раніше була зареєстрована в ДРФО за РНОКПП, відмовитися від РНОКПП та якою датою він закривається?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно зі ст. 70 Податкового кодексу України та розд. VIII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822, із змінами (далі – Положення № 822), облік фізичних осіб – платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) за прізвищем, ім’ям, по батькові (за наявності), серією та/або номером паспорта громадянина України (далі – паспорт). До паспортів зазначених осіб вноситься відмітка, яка свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта.

Фізична особа, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов’язана особисто подати до відповідного контролюючого органу Повідомлення за ф. № 1П (додаток 8 до Положення № 822), яке є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі ДРФО, та пред’явити паспорт або документ, на підставі якого оформлюється паспорт вперше. У разі зміни прізвища, імені чи по батькові особа, крім паспорта, пред’являє свідоцтво про шлюб (за наявності), свідоцтво про розірвання шлюбу (за наявності), свідоцтво про зміну імені (за наявності).

Фізична особа подає Повідомлення до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу (п. 3 розд. VIІI Положення № 822).

Відповідно до п. 10 розд. VIII Положення № 822 у разі, якщо фізична особа, до паспорта якої внесено відмітку про право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта, раніше була зареєстрована в ДРФО за реєстраційним номером облікової картки платника податків, після взяття на облік в окремому реєстрі ДРФО реєстраційний номер облікової картки платника податків закривається (датою закриття є дата внесення відмітки до паспорта), а у разі наявності у паспорті відмітки про реєстраційний номер облікової картки платника податків така відмітка анулюється у порядку, встановленому розд. VIII Положення № 822.

Таким чином, фізична особа, яка раніше була зареєстрована в ДРФО за реєстраційним номером облікової картки платника податків може через свої релігійні переконання відмовитися від реєстраційного номера облікової картки платника податків. Після взяття на облік в окремому реєстрі ДРФО реєстраційний номер облікової картки платника податків закривається (датою закриття є дата внесення відмітки до паспорта), а у разі наявності у паспорті відмітки про реєстраційний номер облікової картки платника податків така відмітка анулюється у порядку, встановленому розд. VIII Положення № 822.

 

Щодо забезпечення прав покупців на можливість здійснення розрахунків за придбані товари (послуги) у безготівковій формі

Державна податкова служба України інформує, що строки, до яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), включаючи товари (послуги), реалізація (надання) яких здійснюється дистанційно, встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 2022 року № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» (далі – Постанова).

Строки, визначені Постановою, впроваджуються поетапно, починаючи з 2023 року.

На сьогодні такий обов’язок встановлено для торговців, які провадять свою господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення понад 5 тисяч жителів, та не поширюється на фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої групи, торговців, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції.

Відповідно до статті 16315 Кодексу України про адміністративні правопорушення недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу – підприємця, посадових осіб юридичної особи від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі наявності у громадян інформації щодо ймовірних порушень суб’єктами господарювання вимог законодавства України, зокрема щодо незабезпечення можливості здійснення безготівкових