Реєстрація РРО/ПРРО в контролюючих органах – одна з умов дотримання законодавства у сфері застосування РРО/ПРРО

Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» відновлено положення щодо відповідальності суб’єктів господарювання за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон), зокрема, з 1 жовтня 2023 року у разі встановлення контролюючими органами факту непроведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО з фіскальним режимом роботи, будуть застосовуватись фінансові санкції, передбачені п. 1 ст. 17 Закону.

Умовою дотримання законодавства у сфері застосування РРО/ПРРО є реєстрація РРО та/або ПРРО в контролюючому органі.

Процедури реєстрації РРО/ПРРО встановлені порядками, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за № 918/29048 

Форми для реєстрації ПРРО та інструкції щодо їх заповнення знаходяться тут.

ДПС пропонує до застосування безоплатне ПРРО від ДПС, функціонал якого відповідає законодавчим вимогам, а придбання, оновлення та застосування не потребує витрат та спеціальних навичок користувача.

ПРРО від ДПС, як і всі інші ПРРО, підлягає реєстрації в контролюючому органі.

Завантажити ПРРО від ДПС можна тут.

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/696741.html

 

Чи передбачено мораторій на проведення документальних перевірок щодо єдиного внеску на період дії правового режиму воєнного стану в Україні?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 01.08.2023 набрав чинності Закон України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», яким, зокрема, внесені зміни до п. 9 прим. 23 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) та доповнено новим п.п. 69.35 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, відповідно до абзацу першого п. 9 прим. 23 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 тимчасово, на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» (далі – Указ № 64/2022), установлено мораторій на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) (крім перевірок, пов’язаних з припиненням юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, та/або таких, що проводяться на звернення платника єдиного внеску, та/або таких, що передбачені підпунктами 1 – 3 п.п. 69.35 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Згідно з п.п. 69.35 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, тимчасово, на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом № 64/2022, до плану-графіка проведення документальних планових перевірок можуть бути включені виключно:

1) платники податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції;

2) платники податків, які здійснюють діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес);

3) платники податків, які надають фінансові, платіжні послуги.

Відповідно до абзацу другого п. 9 прим. 23 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 документальні перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, що були розпочаті та не завершені до 24 лютого 2022 року, крім перевірок, для яких встановлено мораторій абзацом першим п. 9 прим. 23 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, поновлюються на невикористаний строк.

 

Формування податкового кредиту з ПДВ за товарами, ввезеними на митну територію України в періоді використання платником спрощеної системи з особливостями оподаткування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 01.08.2023 набрав чинності Закон України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219).

Закон № 3219 автоматично відновив права та обов'язки платника ПДВ при переході платника із спрощеної системи з особливостями оподаткування на загальну систему оподаткування.

Зокрема, для тих суб’єктів господарювання у кого реєстрацію платником ПДВ було призупинено, визначаються правила оподаткування під час та після такого переходу й відновлення реєстрації платником ПДВ.

Так, якщо товари та необоротні активи були ввезені на митну територію України в періоді використання платником спрощеної системи з особливостями оподаткування і при ввезенні на митну територію України таких товарів/необоротних активів були сплачені суми ПДВ, то платники після відновлення реєстрації платником ПДВ мають віднести сплачені суми ПДВ до податкового кредиту не пізніше 31 жовтня 2023 року (п.п. 9 прим.1.2.1 п.п. 9 прим.1.2 пункту 9 прим.1 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України) на підставі належним чином оформлених відповідних митних декларацій.

Тобто, останній звітний (податковий) період для формування податкового кредиту за такими товарами та необоротними активами – жовтень 2023 року.

Більше інформації про правила оподаткування після скасування спрощеної системи з особливостями оподаткування – в Інформаційному листі ДПС України № 4/2023: «Повернення» на довоєнну систему оподаткування: особливості переходу»» (https://tax.gov.ua/broshuri-ta-listivki/694703.html).

 

Оновлено форму декларації з податку на прибуток підприємств

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Наказом Міністерства фінансів України від 07.06.2023 № 302 «Про затвердження Змін до додатків до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.06.2023 за № 1039/40095 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.06.2023 № 353 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 07 червня 2023 року № 302», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.06.2023 за № 1098/40154) внесено зміни до податкової декларації з податку на прибуток підприємств.

Зміни затверджено з метою реалізації положень Закону України від 12 січня 2023 року № 2888-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг».

Наказ № 302 набрав чинності 31.07.2023, його опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 31.07.2023 № 65.

 

Військовий збір: платники Дніпропетровщини на підтримку захисників і захисниць спрямували до держбюджету понад 1,3 млрд гривень

Протягом січня – липня 2023 року до державного бюджету від платників Дніпропетровської області надійшло понад 1,3 млрд грн військового збору. Як зазначила очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, у порівнянні з відповідним періодом 2022 року надходження збільшились на понад 264,8 млн грн, або на 25 відсотків.

Керівник податкової служби Дніпропетровщини висловила вдячність платникам за відданість Батьківщині та важливий внесок в безпеку нашої країни!

Наталя Федаш нагадала, що у період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.

 

Щодо погашення податкових векселів з акцизного податку з урахуванням відновлення з 01.08.2023 року обмеження перебігу строків, визначених ПКУ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України надала рекомендації платникам податків щодо оподаткування акцизним податком у період дії правового режиму воєнного стану на території України.

Так, Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» припиняється дія норм щодо зупинки перебігу строків, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ), іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, які були передбачені пунктами 102.9 статті 102 та підпунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 Розділу XX «Перехідні положення» ПКУ до 01 серпня 2023 року.

До 01 серпня 2023 року для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім зокрема, дотримання строків сплати податків та зборів платниками податків (підпункт 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Водночас під час погашення податкових векселів з акцизного податку слід враховувати положення підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, яким зокрема, передбачено:

- у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, реєстрації акцизних накладних, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні, (підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу. 10 розділу XX ПКУ);

- платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов'язки, граничний термін виконання яких припадає на період, починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, передбачених Кодексом, за умови виконання ними таких податкових обов'язків, щодо сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

Податковий вексель, авальований банком (податкова розписка) – це простий вексель, авальований банком, що видається векселедавцем: до отримання з акцизного складу спирту етилового, до отримання з нафтопереробного підприємства нафтопродуктів, речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, або до ввезення нафтопродуктів на митну територію України і є забезпеченням виконання ним зобов'язання сплатити суму акцизного податку у строк, визначений статтями 225 та 229 ПКУ (підпункт 14.1.176 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Для погашення податкових векселів, що видані векселедавцем до отримання з акцизного складу спирту етилового, до отримання з нафтопереробного підприємства нафтопродуктів, речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, або до ввезення нафтопродуктів на митну територію України, векселедавець зобов’язаний у строк визначений статтями 225, 229 ПКУ:

- або сплатити суму акцизного податку;

- або документально підтвердити факт цільового використання підакцизної продукції згідно підпунктів 229.1.8, 229.2.11, 229.3.13, 229.4.11, 229.5.13, 229.6.10, 229.7.12 відповідних пунктів 229.1, 229.2, 229.3, 229.4, 229.5, 229.6, 229.7 статті  229 ПКУ шляхом подання довідки про її цільове використання, яка погоджується представником податкового посту, встановленого на підприємстві, і підтверджує її використання, а погашення векселів на бензини авіаційні або паливо для реактивних двигунів здійснюється на підставі зареєстрованих акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних та, у передбачених законодавством випадках, копій первинних документів, договорів.

З урахуванням зазначеного, для платників, які мають можливість своєчасно виконувати свій податковий обов'язок стосовно сплати суми акцизного податку, з урахуванням поновлення з 01 серпня 2023 року перебігу строків, визначених податковим законодавством, відновлюється перебіг строків погашення податкових векселів з акцизного податку, термін сплати яких настав у період дії воєнного стану на території України, шляхом сплати акцизного податку або документального підтвердження, в тому числі з врахуванням зареєстрованих акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних у передбачених випадках (для авіаційних бензинів або палива для реактивних двигунів).

Платники податків, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов'язки, граничний термін виконання яких припадає на період, починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, погашають податкові векселі, які є забезпеченням виконання зобов'язання сплатити суму акцизного податку протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

 

На яку систему оподаткування будуть переведені новостворені суб’єкти господарювання, які з дня державної реєстрації зареєстровані на спрощеній системі оподаткування з особливостями оподаткування?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» внесено зміни з 01.08.2023, зокрема, до підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), який доповнено новим п. 9 прим. 1 щодо особливостей переходу суб’єктів господарювання, які використовували особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Зокрема, відповідно до абзацу другого п.п. 9 прим. 1.1 п. 9 прим. 1 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ новостворені суб’єкти господарювання, які з дня державної реєстрації обрали спрощену систему оподаткування з урахуванням особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, автоматично вважаються платниками єдиного податку третьої групи із ставкою єдиного податку у розмірі, визначеному п.п. 2 п. 293.3 ст. 293 ПКУ.

Тобто, новостворені суб’єкти господарювання, які з дня державної реєстрації обрали спрощену систему з особливостями оподаткування, автоматично будуть переведені на застосування єдиного податку третьої групи із ставкою у розмірі, визначеному п.п. 2 п. 293.3 ст. 293 ПКУ, тобто на 5 відс. доходу.

Відповідні роз’яснення наведені в Інформаційному листі ДПС України № 4/2023 «Повернення» на довоєнну систему оподаткування: особливості переходу», розміщеному на вебпорталі ДПС у рубриці «Інформаційні матеріали» та у рубриці «Інформаційні листи» розділу «ВАЖЛИВА ІНФОРМАЦІЯ» (або за посиланням https://tax.gov.ua/broshuri-ta-listivki/694703.html).

 

Підстави, за яких не застосовуються заходи зі стягнення (погашення) податкового боргу, що виник до 24.02.2022

Головне управління  ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Державна податкова служба України у листі від 27.07.2023 № 18184/7/99-00-13-01-07 (далі – Лист ДПС № 18184) повідомила таке.

Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219-IX) пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) доповнено пунктом 69.40, відповідно до якого встановлено, що тимчасово, з 01 серпня 2023 року контролюючі органи не здійснюють передбачені статтями 59 – 60, 87 – 101 Кодексу заходи з погашення податкового боргу, що виник до 24 лютого 2022 року:

- щодо платників податків – суб’єктів господарювання, податкова адреса яких станом на дату початку тимчасової окупації є тимчасово окуповані російською федерацією території України, – до останнього числа місяця, в якому була завершена тимчасова окупація, а у випадку зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України – до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження;

- щодо платників податків – суб’єктів господарювання, податкова адреса яких станом на дату початку бойових дій є території, на яких ведуться активні бойові дії, – до останнього числа місяця, в якому було завершено бойові дії на відповідних територіях, а у випадку зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України – до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження;

- щодо платників податків – суб’єктів господарювання, податкова адреса яких станом на дату початку можливих бойових дій є території можливих бойових дій, – до останнього числа місяця, в якому була припинена можливість бойових дій на відповідних територіях, а у випадку зміни платником податків місцезнаходження на іншу, територію України – до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження;

- щодо платників податків – фізичних осіб (у тому числі осіб, які провадять незалежну професійну діяльність), місцем проживання яких є тимчасово окуповані російською федерацією території України або території, на яких ведуться активні бойові дії, або території можливих бойових дій, – до останнього числа місяця, в якому була завершена тимчасова окупація або бойові дії, або припинена можливість бойових дій на відповідних територіях.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Дати завершення тимчасової окупації, завершення бойових дій, та дати припинення можливості бойових дій визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

 

Обізнаність громадян щодо переваг легальної зайнятості підвищує мотивацію до офіційного оформлення трудових відносин

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що тема легалізації трудових відносин та наслідків нелегальної праці є актуальною і сьогодні.

Обізнаність громадян щодо переваг легальної зайнятості підвищує мотивацію до офіційного оформлення трудових відносин, що, у свою чергу, додає впевненості у майбутньому.

В умовах дії воєнного стану особливої цінності набувають людський ресурс, а також ефективна комунікація між державою, бізнесом і громадянами.

Переваги легального оформлення найманих працівників очевидні. Про них ми інформуємо постійно та наголошуємо, що отримання заробітної плати «в конверті» є негативними наслідками праці поза межами правового поля. Це позбавляє працюючих соціального захисту.

Отже, кожен громадянин повинен вимагати від роботодавця легального оформлення трудових відносин. Це забезпечує право на зарахування періоду роботи до страхового стажу, згідно з яким обчислюються пенсія, матеріальна допомога у разі настання безробіття, а також компенсація тимчасової непрацездатності.

Тільки легалізація робочих місць створює підґрунтя для поліпшення добробуту населення та розвитку економіки і регіону, і держави. Тому трудові відносини з найманими працівниками мають укладатись виключно у правовому полі.

Нагадуємо, що законодавство не передбачає можливості допуску до роботи працівників без офіційного оформлення трудових відносин. Відтак, при виконанні функціональних обов’язків за відповідною професією, така діяльність має бути оформлена у рамках законодавства – як трудовий договір з обов’язковим поданням повідомлення до органів ДПС про допуск працівників до роботи.

 

Чи дозволяється використовувати програмний РРО під час реалізації пального?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до пункту 1 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій (програмні РРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Поряд з цим, згідно з абзацом другим пункту 1 статті 3 Закону № 265 використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється.

 

Довідник термінів подання податкових документів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, опубліковано 02 серпня 2023 о 09:26

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/informatsiyno-analitichne-za/dovidnik-terminiv-podannya-/ можна ознайомитись з Довідником термінів подання податкових документів.

 

В якому звітному періоді ФОП на загальній системі оподаткування включає до складу витрат сплачений єдиний внесок?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування встановлено ст. 177 ПКУ.

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем, визначений п. 177.4 ст. 177 ПКУ.

Так, згідно з п.п. 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 ПКУ до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування, належать, зокрема, суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) у розмірах і порядку, встановлених законом.

Згідно з п. 177.10 ст. 177 ПКУ фізичні особи – підприємці зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261 затверджено Типову форму, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Типова форма) та Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат, фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Порядок № 261).

Відповідно до п. 1 розд. І Порядку № 261 на підставі первинних документів за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід/понесено витрати, здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

Фізична особа – підприємець у графі 8 «Витрати зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, платежів, за одержання ліцензій, дозволів» Типової форми, відображає суми єдиного внеску по факту їх сплати, за умови документального підтвердження.

Абзацом третім частини восьмої ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) визначено, що платники єдиного внеску, зокрема, фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Згідно з положеннями п. 177.11 ст. 177 ПКУ фізичні особи – підприємці подають річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464 – додаток «Розрахунок сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток ЄСВ 1) у складі податкової декларації, за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 із змінами та доповненнями.

Підпунктом 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ визначено, що податкові декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, подаються самозайнятими особами, в тому числі фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ.

Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати (п.п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 ПКУ).

Таким чином, суми єдиного внеску, сплачені фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування протягом року (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня звітного року, та до 20 січня року, наступного за звітним роком), враховуються такими платниками при остаточному розрахунку за календарний рік згідно з даними зазначеними у податковій декларації про майновий стан і доходи. При цьому враховується кількість місяців, протягом яких така особа отримувала дохід (прибуток).

Разом з тим, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування у графі 8 Типової форми відображає сплачені суми єдиного внеску по даті їх фактичної сплати протягом звітного календарному року, за умови документального підтвердження.

 

Державна реєстрація ФОП проведена в останні дні місяця: термін подання заяви про обрання першої/другої групи сплати єдиного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Згідно із п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву (п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація (п.п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

Отже, новостворені фізичні особи – підприємці для обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, подають заяву про застосування спрощеної системи оподаткування до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація. Для обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, законодавчо не передбачено перенесення термінів подачі заяви для фізичних осіб – підприємців, які були зареєстровані в останні дні місяця.

 

Оподаткування ПДФО сум дебіторської заборгованості, яка погашається юрособою – боржником ФОПу після припинення нею підприємницької діяльності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

До складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі – підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі, а саме:

- виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку);

- виручка в натуральній (негрошовій формі);

- суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 4 розд. «Загальні положення» Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 № 237, дебіторська заборгованість – це сума заборгованості дебіторів підприємству (фізичні особі – підприємцю) на певну дату.

При цьому, якщо у фізичної особи – підприємця на момент проведення процедури припинення підприємницької діяльності рахується дебіторська заборгованість і вона не погашається, то у фізичної особи – підприємця не виникає доходу.

Однак, якщо після закінчення процедури припинення підприємницької діяльності фізичній особі погашається сума дебіторської заборгованості юридичною особою – боржником, то уся сума даної заборгованості підлягає оподаткуванню за загальними правилами, встановленими розд. IV ПКУ для платників податку – фізичних осіб.

При цьому, суб’єкти господарювання, які відповідно до норм ПКУ відносяться до податкових агентів, при виплаті доходів фізичній особі повинні нарахувати та утримати податок на доходи фізичних осіб.

 

Щодо відображення реквізитів електронних платіжних засобів (платіжних карток) у розрахункових документах РРО/ПРРО

З відкритих джерел інформації та, зокрема, за посиланням в мережі Інтернет https://www.youtube.com/watch?v=yc-1RTTj3w8 ДПС стало відомо про сумнівне трактування вимог законодавства сфери розрахунків, пов’язаних із відображенням реквізитів електронних платіжних засобів – платіжних карток (далі – ЕПЗ) у чеках, які формуються реєстраторами розрахункових операцій/програмними реєстраторами розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) автором зазначеного Youtubе-каналу, який позиціонує себе консультантом фізичних осіб – підприємців.

Враховуючи певні маніпуляції з інформацією щодо реальних вимог законодавства, які були озвучені за вищенаведеним посиланням, та з метою не допущення підвищення безпідставної соціальної напруги, пов’язаної з запровадженням фіскалізації розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, ДПС інформує користувачів РРО/ПРРО:

відповідно до пункту 13 статті 1 Закону України від 30.06.2021 № 1591-ІХ «Про платіжні послуги» (далі – Закон № 1591) електронний платіжний засіб – це платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом.

Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) є спеціальним законом, поширює свою дію на готівкові та безготівкові розрахунки у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом № 265 та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.

Зокрема, форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (далі – Положення № 13).

Пунктом 2 розділу ІІ Положення № 13 визначено обов'язкові реквізити, які має містити фіскальний чек. Наголошуємо, що Положення № 13 однаково розповсюджує свою дію як на розрахункові документи, що створюються РРО, так і ПРРО.

Водночас відповідно до п. 4 розділу ІІ Положення № 13 рядки 11 – 18 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків лише з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) та платіжного терміналу з’єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій, не залежно від його виду (РРО чи ПРРО) або сфери призначення.

Звертаємо увагу, що принципово важливим є факт, що платіжні сервіси також приймають платіжні інструкції користувачів на виконання платіжних операцій, з використанням банківських (платіжних) карток, у межах надання п